Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час нагородження військовослужбовців, Київ, 14 жовтня 2020 року.
Сцена зі спектаклю «Радуйся, земле». Артисти Інна Назюта та Петро Никитенко. Луцьк. 1991 рік. Фото Валерія Бєлова. Із фондів Укрінформу. Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка – головна театральна сцена Волині в місті Луцьку. У 2019 році театр урочисто відзначив своє 80-ліття, але значну частину трупи складає молодь, зокрема, випускники Волинського училища культури і мистецтв. Волинський театр гастролює в областях Західної України, по країні та за кордоном. З успіхом проходять його виступи в Києві та на українських і міжнародних фестивалях.
На сцені театру – «Заплакані вікна» – нова вистава письменника Степана Пушика на мотиви новел Василя Стефаника. Івано-Франківськ. 1996 рік. Фото Володимира Миговича. Із фондів Укрінформу. Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Івана Франка – перший на Прикарпатті професійний український театр (заснований у грудні 1939 р.). Історія театру багата безпрецедентними творчими вибухами та яскравими сторінками. Це колектив, якому завжди вдається залишатися в авангарді. Останніми роками відбулось повне оновлення репертуару, взято курс на підкорення європейського простору. Театр сьогодні – місце паломництва та відпочинку франківців.
«Буковинський», «Голландський», «Звенигородський», «Славутич», нові та традиційні сири представляє технолог Надія Мазур. Черкаська область. 1998 рік. Фото Бориса Дворного. Із фондів Укрінформу. Із повагою до традицій майстри ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» роблять свою справу. Тому і якість звенигородських сирів незмінно висока, а нові продукти щоразу тішать українців оригінальними смаками, широким асортиментом. «Звени Гора» - майстерність, що приходить із часом. Якісні смачні сири для всієї країни Звенигородського комбінату виробляється зі свіжого і натурального молока, яке щодня збирається на фермерських підприємствах Черкаської та сусідніх областей.
Майстер Євдокія Бузікова біля автомату фасування молокопродуктів. Черкаська область. 1998 рік. Фото Бориса Дворного. Із фондів Укрінформу. Із повагою до традицій майстри ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» роблять свою справу. Тому і якість звенигородських сирів незмінно висока, а нові продукти щоразу тішать українців оригінальними смаками, широким асортиментом. «Звени Гора» - майстерність, що приходить із часом. Якісні смачні сири для всієї країни Звенигородського комбінату виробляється зі свіжого і натурального молока, яке щодня збирається на фермерських підприємствах Черкаської та сусідніх областей.
Генеральний директор виробничого підприємства «АвтоКрАЗ» В .Захаров. Кременчук. Полтавська область. 1990. Фото Павла Здоровила. Із фондів Укрінформу. Автомобілебудування в Україні представлено виробництвом вантажних, легкових автомобілів та автобусів. До 1991 року до автомобілебудівного комплексу входило 4 заводи: для виготовлення легкових автомобілів – Запорізький і Луцький; для виробництва вантажівок – Кременчуцький автозавод; для виробництва автобусів – Львівський автобусний завод. Із 1991 року почався серійний випуск автосамоскидів моделі КрАЗів. Наприкінці 1990-х та початку 2000-х років з'явились нові заводи, на яких було налагоджено виробництво нових моделей автомобілів.
Завод імені Малишева. Робітники заводу біля танка Т-84. Харків. 1994 рік. Фото Гліба Гаранича. Із фондів Укрінформу. Завод імені В. О. Малишева – державне підприємство, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої і легкої бронетехніки, колишній Харківський завод транспортного машинобудування імені. В. О. Малишева (ЗТМ). Також підприємство виробляє продукцію с/г машинобудування, двигуни, трактори, тягачі та бронетехніку. Спільно із заводом працюють два харківські спеціалізовані конструкторські бюро, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром».
Учасники міжнародного походу за мир (Ужгород-Київ), організованого в рамках всесвітнього тижня дій за роззброєння, два дні були гостями сім’ї лікарів Уланівської райлікарні Анатолія та Надії Царенків. Вінницька область. 1989 рік. Фото Олександра Гордієвича. Із фондів Укрінформу. Міжнародні марші, походи, велопробіги, акції миру в кінці XX століття відбувались на тлі загальної економічної і зовнішньополітичної кризи, збройної агресії Радянського Союзу проти Афганістану, Чорнобильської катастрофи, врешті закономірного розпаду СРСР. Вони й відвертали увагу історичної спільноти – радянського народу від внутрішніх та зовнішньополітичних проблем країни. Сам перелік заходів: «Велопробіг миру-86», міжнародний круїз миру по Дніпру 1988 року, марш миру ветеранів війни і праці «Братство» 1991 року, «Поїзд миру» 1995 року говорить сам за себе.
Народні артисти Тетяна Таякіна та Валерій Ковтун у балеті Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта». Київ. 1982 рік. Фото Володимира Репіка. Із фондів Укрінформу. Національна опера України продовжує нести велич і красу оперно-балетного мистецтва, збагачувати не тільки українську, а й світову музичну культуру. Слава про оперне мистецтво України, її видатних співаків, про київський балет уже давно сягнула за межі України та Європи.
На сцені Національної опери України – заслужені артисти України Ніна Семизорова та Микола Прядченко. Київ. 1977 рік. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу. Національна опера України продовжує нести велич і красу оперно-балетного мистецтва, збагачувати не тільки українську, а й світову музичну культуру. Слава про оперне мистецтво України, її видатних співаків, про київський балет уже давно сягнула за межі України та Європи.
Прем’єр-міністр Республіки Польща Юзеф Олекси був першим, хто одержав свій приватизаційний сертифікат Національного інвестиційного банку. 1995 рік. Репродукція Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу. Польща першою визнала незалежність України в 1991 році. Відтоді обидві держави сприймають одна одну як стратегічні партнери. Це сприйняття збереглося протягом майже тридцяти років, сповнених радикальних змін в міжнародному середовищі та внутрішніх політичних трансформацій в обох державах. Стан двосторонніх відносин між ними продовжує бути одним із визначальних факторів регіональної стабільності.
Надзвичайний і Повноважний Посол Уругваю в Україні (за сумісництвом) Алехандро Лоренцо і Лосада вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1993 рік. Фото Володимира Самохоцького. Із фондів Укрінформу. Церемонія вручення Президенту України вірчих грамот послами іноземних держав проводиться в урочистій обстановці. Основне призначення та зміст цих документів – прохання вірити (звідси й назва – вірчі) всім діям, заявам і письмовим актам, що виходять від посла чи посланника, як вищої в країні перебування офіційної особи, що представляє акредитуючу державу.
Professional Photo and Video service of Ukrinform online
Phone: +380(44) 299-05-56